чому я не бачу вказівників?
сиджу в аеропорті Вроцлава, сповнена всіх тих красивих емоцій, про які пишуть талановиті люди в книгах, коли описують щастя і спокій. друзі перестали дивуватися моєму стану, коли я повертаюся з подорожі. кажуть, що в мені зникає доля скептицизму, і я перетворююся в наївне дитя. досі не можу зрозуміти, що вони вкладають в ці слова, але я завжди з того тішуся і купую наступні білети. в момент, коли я вже десь літаю в небесах, Юля раптом показує на скляний дах над нами у формі трикутника. на ньому намальовані чорні птахи, які слугують "маяком" у небі для інших небесних жителів, щоб вони в польоті не стикалися зі склом. ошарашена фактом, як турбуються про тварин. в такі моменти я починаю придумувати прикметник, який би описав моє нове місто на карті. Вроцлав я би назвала "домом серед хмар", стільки вже на нього дивилася з високих будівель і дахів. там на sky tower пообіцяла собі, що колись дивитимуся на Київ з панорамного вікна власної квартири у хмарочосі. і в такі моменти точно не розумієш, керуєшся емоціями, чи ставиш усвідомлені цілі. та байдуже, життя то ж про пориви,тягу і крейзінес у всьому. принаймі мені так здається на 50 поверсі, коли споглядаю sunset в місті особливих перехресть, затишних набережних і моїх людей під боком.
повертаюся додому і тут якось дивно: перестаю вловлювати логіку людей,розуміти їхні першопричини дій і пояснення вчинків. вже сотні разів відчувала оцю нестачу повітря після подорожей і завжди все скидала на перельоти. але, кемон, люди, в скільки країн треба "змотатися", щоб "акліматизація" так не затягувалася?то я про вміння натискати на кнопку:"вдома" і знову воркати хард і добиватися goals.в подорожах я без цілей(нікуди не прагну і не біжу на червоне),а один на один лише з власними цінностями. так дихати легше і відразу відчуваєш,що fulfilled. наповнена новими особистостями, історіями літніх людей, танцями серед міста, птахами над головою і запахом нового. тут розумієш, що справді твоє, а кого просто фоловиш, що в рамках твоїх values,а що переступаєш. цілі сковують і водночас окриляють. але так важливо не сліпо їм слідувати, а хоч іноді в подорожах дослухатися лише до того, що каже душа.
і взагалі - слухайте! слухайте себе,задавайте питання,розумійте, чому в даний момент так, а не інакше, дослухайтеся до природи і тишини. в ній всі відповіді.
тиждень по поверненню зрозуміла, що не обов'язково всіх розуміти. емпатія, то не про тотальне розуміння, то про прийняття і усвідомлення, що комусь так краще.А потім натикнулася на цю цитату: "Что, если ваши души танцуют этот танец совсем под другую музыку, которую мы не слышим?" І так в житті,в кожного свій трек, не підпорядковуйте всіх людей своїй пісні. а що як ви не чули останніх новинок?)
Пам'ятаєте в школі ділення на 0? або пояснення, чому десь do або make в англійській? серед всього є винятки. і серед людей. і чим більше я слідую одному правилу, тим більше з'являється людей для яких його хочеться порушувати. і я в роздумах: я справді змінюю правила, чи просто розширюю і адаптую? але актуальніше тут те, хто ж ці люди, і чому я це роблю.остання все ще under consideration." whatever", - кажу я і зупиняюся на варіанті:"так відчуваю". на даному етапі - більш, ніж переконливо звучить в голові.
Пам'ятаєте в школі ділення на 0? або пояснення, чому десь do або make в англійській? серед всього є винятки. і серед людей. і чим більше я слідую одному правилу, тим більше з'являється людей для яких його хочеться порушувати. і я в роздумах: я справді змінюю правила, чи просто розширюю і адаптую? але актуальніше тут те, хто ж ці люди, і чому я це роблю.остання все ще under consideration." whatever", - кажу я і зупиняюся на варіанті:"так відчуваю". на даному етапі - більш, ніж переконливо звучить в голові.
Ч О М У ніхто не робить таких позначок, як для птахів у Вроцлавському аеропорту, для ЛЮДЕЙ?ми ж теж часто втрачаємо горизонт з поля зору,слідуємо масі і не бачимо замаскованих перешкод попереду. жилося б простіше і без синців від грабель.хоча, все більше переконую себе,що певні люди і є нашим орієнтиром, нашими птахами на землі, лиш варто їх помічати.

Всім Вселенської любові і птахів орієнтирів по життю!


Комментариев нет:
Отправить комментарий