Так багато даєш...

Щоб ви не думали,що в мене тут казочки віденські,то розкажу вам кілька історій.
Захопилася перфектним інтер'єром свого гуртожитку і хотіла показати по відеозв'язку батькам,де пропадатиме їхня донечка наступні 4 місяці.Вийшла в коридор(це ж теж було надзвичайно важливо,як батьки проживуть,не знаючи,як виглядає коридор Жені)І тут бац - за мною зачинилися двері.Звісно з телефоном в 21 столітті можна багато що,але коли я відмовилася платити 125 євро,мені запропонували заночувати на диванчиках. Так і було,там і ночувала б,чекаючи майстрів на наступний день.Але далі було чудо.Ночувала я в своїй кімнаті.
Повага.Ввічливість.Хоча я просто вирішила,що це банальний швидший темп життя,коли мене ледь не збили на ескалаторі з ніг,як я стояла по лівій стороні ескалатора,піднімаючись вгору.Люди тут вибирають не тільки легкий спосіб обгону вниз,але й наганяють 10 000 кроків вверх.
Дідусь питає сьогодні:"Як там австрійці?" І я от думаю,а скільки я їх бачила за ці дні.Запитав би про китайців,я б сказала,що вони перебірливі до фотографій біля пам'яток. Поцікавився б іншими азіатами,я б втомилася розповідати про те скільки простору займають саме вони. Казахи,серби,це окрема тема до якої я ще не дійшла. Але Настя переконує,що кожен,хто сюди потрапляє стає расистом.Час покаже.Я проти такої політики.Поки я на всі 32 до всіх,хто з горем пополам вчить мене тутешнім лініям метро.
Рахунок відкривала в банку.Такий крутий,в центрі,пропонують тільки каву/чай,аж якісь несерйозні.Я,захопившись консультантом, зробила все що мало і з почуттям виконаного обов'язку прийшла додому.Пройшло півтора дні,як я зрозуміла,що картки то не має.Може то така система ВІДЕНСЬКА,або я конкретно задивилася в ті зеленуваті очі.
Набрала повний візок продуктів значить,на весь тиждень думаю,підходжу до каси."З вас 20 євро",-думаю ну ок. Дістаю гордо 20 євро,вручаю касиру,а він на мене дивиться і кліпає очима.І тут я розумію,що гордо йому простягнула 1 гривню,бо я досі не витягла гривні з гаманця.Та я була б не я,якби заплативши,я зрозуміла,що пакетів поліетиленових не існує на касі,за мною 100500 людей.Але мені ввічливо запропонували паперовий пакет.Запакувала і як герой з фільму попленталася додому з пакетом в руках.
Ще були історії про неправильно введений IBAN при оплаті рахунку,українці в PULL&BEAR,"ВУ"університет,блукання в метро і багато іншого.Але це вже для дуже зацікавлених осіб.Бо вчу друзів лаконічності,а сама...
Відень,ти даєш все,а забираєш безтурботність.Не знаю навіть,що цінніше.
Комментариев нет:
Отправить комментарий