Екстерном перші 2 стадії
-Адаптація?Не так собі я уявляю перші тижні навчання.
-Поговоримо з тобою за тиждень,а потім за 14 днів.
Пройшло рівно два тижні.Ти таки була права!Я перейшла на 3 стадію,лиш зараз усвідомивши,що пролетіла повз попередні дві,вціливши в кожній у яблучко. Спершу було заперечення(тиждень і 6 днів),на 14 я плавно перейшла до ностальгії.На щастя, не затримавшись там надовго,наступного ранку я зрозуміла,що я тут,в столиці країни,яка визнана найкращою для життя. І тепер найцікавіше:я навчилася брати момент за руку і не відпускати. УСВІДОМЛЕННЯ це певне найкраще,що мені доводилося відчувати.
Зранку бігла читати в шестиповерхову бібліотеку з виглядом на місто.стріла милого хлопчика,попросила допомогти.Так довго говорили,а потім виявилося,що він з України.В плані енергетики,українці відчуваються здалека:ідуть,розмахуючи руками,емоційно жестикулюють,обіймаються з усіма і посміхаються.
Пройшло рівно два тижні.Ти таки була права!Я перейшла на 3 стадію,лиш зараз усвідомивши,що пролетіла повз попередні дві,вціливши в кожній у яблучко. Спершу було заперечення(тиждень і 6 днів),на 14 я плавно перейшла до ностальгії.На щастя, не затримавшись там надовго,наступного ранку я зрозуміла,що я тут,в столиці країни,яка визнана найкращою для життя. І тепер найцікавіше:я навчилася брати момент за руку і не відпускати. УСВІДОМЛЕННЯ це певне найкраще,що мені доводилося відчувати.
Зранку бігла читати в шестиповерхову бібліотеку з виглядом на місто.стріла милого хлопчика,попросила допомогти.Так довго говорили,а потім виявилося,що він з України.В плані енергетики,українці відчуваються здалека:ідуть,розмахуючи руками,емоційно жестикулюють,обіймаються з усіма і посміхаються.
Збиралися тиждень на пікнік,було сонячно і +15 вдень,сьогодні +5 і вітер.Здогадайтеся хто поїхав до Seestadt?Правильно,Женя зі знайомим з Мексики,який вже тиждень жаліється на низьку температуру:D
Кажуть,людина звикає до всього,а до зручностей вдвічі швидше.
Так ось:
якщо метро відхиляється від графіку на 1 хвилину,можна побачити на платформі насуплених людей.Я так і не дізнаюсь,що було б з таймменджементом бідних автрійців,якби вони чекали на транспорт,не знаючи,він буде за 15 хвилин чи за 30.Певне,в Україні вся їхня пунктуальність зводиться на нівець.
"If the world would one day comes to an end,i will move to Vienna,because in Vienna everything happens 50 years late,"-Gustav Mahler.Гляньте на фотки,ми з цим поважним паном точно говоримо про один Відень?
До речі,для любителів пива.Заклад,який нам порадив місцевий УКРАЇНЕЦЬ - 1516.Замовте там Krugerl,не помилитесь.
Всі так кричать про кращу Європу,про високий рівень життя і про те,що Україні далеко. Далеко не Україні,а нам!Тут люди шукають спеціальні смітники і для жуйок,для цигарок,пропонують провести до потрібної зупинки,радять марки продуктів в супермаркетах,сидять в бібліотеці годинами. Тут не краще,тут по-іншому. Мені здається,тут давно усвідомили,що "не вирішувати - теж рішення.не змінювати - теж вибір".
Коли наші діти розумітимуть,що зірвати живу квіточку - заламати руки рідній планеті,у нас буде шанс.
Надіюсь,в семестровому обміні є тільки три стадії.Це честь бути з тобою,hawara Усвідомлення.
Комментариев нет:
Отправить комментарий